Турецький характер-2

Продовження. Початок тут - Турецький характер

В Аланії я не зустрів жодного поліціянта. І це в місті максимально наближеному до проживання курдів і відносно недалеко від сирійського кордону. Лише при заїзді в аеропорт Анталії були озброєні жандарми.



Турецька малеча – це свято! Діти у них відкриті і контактні. Хлопчик років 4 намагався зробити зі мною чейндж – пропонував льодяник, а в обмін просив мої окуляри)) Одна дівчинка двох рочків в парку всунула мені в руку мандаринку.

Якось проти ночі подвір’ями добирався на жваву трасу. За півгодинну подорож побачив змагання турецької молоді на баскетбольній і волейбольній площадках, запеклу боротьбу юнаків на тенісних кортах! Ставлення до фізичної культури тут файне!

Туреччина доволі світська. В хіджабах приблизно половина жінок, але більшість з них мають освіту, їздять за кермом, без потайки палять і відвідують кав’ярні.

Турецький характер 🇹🇷

Довелось мені на запрошення турецького друга, готельєра Махмуда (бартер за творчу допомогу) відвідати Середземноморське узбережжя Анталії-Аланії в останні деньки жовтня. Якщо ви сподіваєтесь прочитати тут про шопінг або страви з ол інклюзів, розчарую. Моя увага в Туреччині концентрувалась на сервісі, флорі-фауні, краєвидах та, головне, на людях бувшої Османської імперії.



Якщо коротко охарактеризувати турків та їх державу – це охайність, ввічливість, чемність, бережливість та розміреність.

В Аланії я майже не бачив ані молодих, ані літніх людей, які, вткнувшись в мобільник, слухають попсу в бананах-навушниках. Мені довелось поспілкуватися з десятками турків, і всі вони віддають перевагу живому спілкуванню, аніж електронному. Це не забитість, турки активно використовують сучасні гаджети, це просто в їх менталітеті.

Перед кожною крамницею чи місцем на базарі завжди стоять поруч 1-3 стільця або лавка-куток із столиком, за яким можна попити кави, чаю, поспілкуватись із відвідувачем чи колегами. Сидять і розмовляють один з одним всі – молодь, жінки, літні люди.

Я ні разу не бачив тут п’яних, безхатченків чи волоцюг. Всі при справі, хто вчиться, хто веде свій бізнес. Не бачив, щоб за вуличними столиками хтось пиячив чи просто пив, як в нас, пиво з одноразових склянок. Тут пиво взагалі не у всіх крамницях є, а спиртне продається до 22.

Зеленский приоткрыл свой мозг и что там увидели украинцы: зраду, капитуляцию, трусость.

Зеленский в Мюнхене обронил фразу "в моей ментальности, в моей культуре и в моем мозгу я закончил войну", что очень ярко характеризует его, как человека. Он не соврал. В мозгу Зеленского война с Россией - диссонанс. Для его ментальности, его совковой культуры Москва - родина, а Украина - случайная неприятность. Цель временщика на посту главнокомандующего не Перемога, как у Порошенко и украинских патриотов, а сдача национальных интересов (которые на самом деле для Вовы не национальные, а какое-то недоразумение).



Он закончил в мозгу войну не вернув Крым и Донбасс потому, что внутренне, ментально он на позиции России. Все, что он говорит проукраинское - это всего лишь страницы сценария, который пишут не в нашей стране.
Нет, Вова, войну начала Россия и окончить ее может агрессор и его коллаборационисты, как ты.
Для украинцев же война закончится, когда мы освободим своим земли, когда крымчане-беженцы, крымские татары и беженцы с украинского Донбасса вернутся в свои дома. Когда страна-агрессор заплатит Украине репарации за оккупацию, страдания, разрушенную инфраструктуру, покалеченные судьбы и здоровье, за жизнь наших солдат и мирных граждан.