Не будь кацапом! Христос Хрещається!😇

Христос Хрещається!😇
В ріці Йордані!🙏
Захистимо💪 Пороха🇺🇦 від зелених ратиць🤡🇷🇺 московських посіпак!
Разом до перемоги!🇺🇦✌️



Слухав українського священика ПЦУ і цілком погоджуюсь:
занурювання в ополонку на Йордан – язичницький обряд. В хрещеній Русі-Україні цієї звички не було. Масові купання принесли нам брудні московські попи та понаїхи як цапи.
Бережіть свої традиції🇺🇦, українці. Не поширюйте вороже.
Додам ще важливе від священика ПЦУ:

Христос народився!😇 Славімо Його!🙏

Сьогодні Різдво за Григоріанським календарем - Христос народився!🎅🎄
"Carol of the Bells" - це український Щедрик🎶
Український композитор, громадський діяч Микола Леонтович - автор широко відомих опрацювань українських народних пісень "Щедрик", "Дударик", "Козака несуть".
Його обробка "Щедрика" відома у всьому світі як різдвяна колядка "Carol of the Bells".
Вбитий нашими одвічними ворогами - московськими окупантами з ВЧК-ОГПУ-НКВС у 1921 році.

  

Христос народився!😇
Славімо Його!🙏
Вітаю християн, які святкують Різдво за Григоріанським календарем!
Сподіваюсь, що в скорому майбутньому, до справжнього календаря приєднаються православні християни ПЦУ та греко-католики (УГКЦ)!
🎅✝️🎄

Санта или смерть?

 

Для украинцев🇺🇦 Господь дал Святого Мыколая😇,
Дьявол 👿 же для манкуртов-некрофилов, кацапов🇷🇺 и 🤢зелебобиков выкакал пьяного деда Мороза из царства мертвых и его внуку в какашнике Снегубочку.
Не будь малоросом-совком, не веди детей к морозу, дари им праздник с мыколайчиками! 🎅🎄

Христос Воскрес!

 

Любі мої друзі і читачі! Із Світлим Воскресінням Господнім вас! Смачної паски, доброго сальця, розписних крашанок-писанок та веселого Великодня! Воскрес Христос - воскресне й Україна!

 

Вітаю, друзі, із Вербною неділею!

Всім здоров’я, витримки та Божої ласки!

Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.

Сьогодні святкуємо свято Входу Господнього в Єрусалим, яке належить до 12 найбільших свят. Історія святкування в християнській традиції почалася приблизно в IV столітті, а на українських землях з ХІ ст.

Свято символізує, з одного боку, визнання Ісуса Месією (Христом), а з іншого - прообраз входу Сина людського до раю.

Перепрошую!

Сьогодні останній день Колодія – Прощена неділя.

Прошу пробачення у православних і греко-католиків камрадів, якщо когось колись образив.
Зелебоби до цього дня відношення не мають, у них є термос замість Томосу.
А перед кацапами завинив тим, що вони поки ще ходять на нашій землі.

 

Христос Народився! Славімо Його!

 

Вітаю українців з великим християнським святом! Зичу міцного здоров’я, бадьорості духа, Неньці процвітання і перемоги над як цапами! 

 

Смачної куті і зі Святим Вечором, українці!

Святвечір – одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдва. Цей день – останній день Різдвяного посту, тому й страви мають бути пісними. Вважається, що на столі має бути 12 пісних страв, на честь 12-ти учнів Христа. Вживати скоромне, тобто м’ясо, рибу, молочні продукти, можна з початком Різдва – 7 січня.


У різних регіонах України у звичаях святкування Святвечора є деякі відмінності, але всюди існує обряд, пов’язаний з приготування першої куті. Її називають Багатою, оскільки, крім неї, готують ще одинадцять пісних страв, серед яких обов’язково має бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею й капустою, картопля та узвар.

Кутя вважається основною обрядовою їжею, тому з нею пов’язано чимало обрядодій. Після її приготування, вийнявши горщик, дивляться: якщо зерна піднялися через вінчик – на добробут, а запали – на лихе передвістя. До звареного збіжжя додають меду, але пам’ятаємо відоме прислів’я: «Не передай куті меду». В деяких регіонах заправляють товченим маком, волоськими горіхами та іншими смаковитими приправами.

Вітаю християн із Різдвом Христовим!

Сьогодні завершальний день Різдвяного посту - Святвечір або Надвечір’я Різдва Христового.
Різдво Христове в католицькій церкві відзначається трьома богослужіннями: опівночі, на світанку й удень, що символізує Різдво Христове в лоні Батька, во чреві Богоматері та в душі віруючого.
Варто нагадати, дата святкування Різдва у всіх християн однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні переважно за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.

Зі святом Святого Миколая!

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.

Свято святого Миколи в Україні є особливо бажаним дитячим святом. Дітлахи знали, що у ніч на 19 грудня святий Миколай спускається з неба і залишає усім слухняним діткам під подушкою подарунки. А неслухам – різочки. Втім, цього майже ніколи не трапляється. На Зимового Миколая було заведено працювати на користь інших, особливо бідних і сиріт, але нічого не робити для себе.

На українські землі шанування святителя Миколая прийшло разом з християнством і набуло значного поширення. Наприклад, тільки в Києві були відомі як чудотворні кілька ікон святого. Найвідоміші і найдавніші з них – образ Миколая Мокрого у Софії Київській, образи Миколая Доброго, Миколая Притиска та Миколая Набережного у парафіяльних Микільських церквах Подолу.

Відомо, що святого Миколая особливо шанували запорозькі козаки.

Зі святом Петра і Павла, друзі!

Дуже дотепно та креативно привітав читачів ресурс Миротворець, який люб’язно розміщує московітів та їх поплічників в путінському пеклі РАБІВ ДО РАЮ НЕ ПУСКАЮТЬ, КЛЮЧІ ВІД РАЮ У ПЕТРА

З П'ятидесятницею - Трійцею, друзі, або як кажуть здавна в Русі, - з Зеленими святами!
Хрещення учнів Христа Святим Духом вважається днем народження християнської Церкви.
Для українців Зелені свята здавна найпоетичніші дні, тісно пов'язані з природою, світом живих і померлих. pic.twitter.com/y1D0VeUCoW

— Леусенко (з криївки) (@leusenko1) June 7, 2020

Зі святом жінок мироносиць

У третю неділю після Великодня відзначаємо день жінок-мироносиць.

Митрополит Епіфаній
Євангеліє передає нам чимало згадок про їхні розмови з Христом, служіння та свідчення про чудеса. І саме жінки, яких Церква величає як мироносиць, стали першими, хто дізнався про Воскресіння Господа Ісуса Христа та першими, хто повідомив цю радісну звістку апостолам. Молитовно ділімося цією радістю одне з одним – кожен зі своєї домівки! Нехай надія не покидає ваші серця – бо Церква разом з вами! #Церква_з_Тобою

Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Вітаю, друзі, із світлим воскресінням Сина Божого! Передусім, воїнів, волонтерів, українців-патріотів, хто не схилився під владою чужинців!
Здоров’я, любові, стійкості, принциповості, мужності всім нам!
Христос Воскрес – воскресне й Україна!🇺🇦 pic.twitter.com/NsWeFSrD5f

— Леусенко (з криївки) (@leusenko1) April 18, 2020

Великодній ефір

Оскільки Зеленський прорекламував Богослужіння, які транслюватимуть телеканали проросійських олігархів Коломойського, Фірташа, Ахметова, Пінчука, нагадую українцям трансляції українських телеканалів на Великдень з Українських церков:



19 травня
Пасхальна телепрограма 5-го телеканалу:
00:00 НАЖИВО: Пасхальна утреня і Літургія святителя Івана Золотоустого (ПЦУ)
07:30 НАЖИВО: Надгробне, Утреня, Літургія з Патріаршого Собору Воскресіння Христового УГКЦ

19 травня "Прямий" транслюватиме всі заходи з українських церков (ПЦУ, УГКЦ) на честь Великодня наживо

У повному обсязі (з 7:30 до 11:00) богослужіння з Патріаршого собору Воскресіння Христового (УГКЦ) будуть транслювати телеканали: «5», «24», «Суспільне», «Еспресо», «Київ»

UA:Перший 18.04.2020 о 23:00 транслюватиме Світле Христове Воскресіння. Великдень. Богослужіння у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Православної Церкви України (ПЦУ)
19.04 о 7:30 Великодні богослужіння з Патріаршого собору Воскресіння Христового (УГКЦ)
11:00 Недільна Свята Меса Римсько-Католицької Церкви в Україні

Також Богослужіння з українських церков транслюватиме «Суспільне»
Трансляції можна буде дивитися на «UA: Перший», «UA: Культура», «UA: Крим» та регіональних платформах мовника.

Залишайся з українськими телеканалами, святкуй – з Українськими церквами!
(прочитав – поділись з ближнім)

Не маслєніца, а Масниця, не бліни, а вареники. Святкуй по-українськи, вичавлюй з себе москвинство

Як відбувалися святкування українців у останній тиждень перед початком Великого посту



Тиждень перед початком Великоднього посту православні християни з давніх-давен вважали святковим. Сьогодні цей період частіше за все називають Масляна, хоча колись його так називали лише на тих територіях, які межували з Московією, пише Українська Правда.

Етнограф Галина Олійник розповідає, як саме українці колись святкували останній тиждень перед Великим постом, які відмінності між українським та російським святкуваннями, та що ставили на столи господині у 17 столітті.

Масниця і «Масляная» — це не одне і те ж!

Пані Галина зауважує, що якогось узагальненого способу святкування цього тижня для всіх регіонів нашої держави ніколи не існувало. У різних частинах України цей святковий період завжди називали по-своєму, а обряди, якими він супроводжувався, могли істотно відрізнятись. Одночасно з цим, значення свята зберігалося та було спільним для всіх регіонів.

У зміст святкування Масниці наші предки вкладали дуже багато. По-факту, це було перше свято весни, повільна зміна харчового раціону, а також прощання із цілою серією зимових свят. Безсумнівно в Масниці є велика кількість звичаїв і прикмет язичників, але в цьому немає нічого поганого, — стверджує пані Галина. Українці не є сиротами і вони завжди росли дотримуючись якихось певних звичаїв своїх дідів та прадідів. Нове завжди приходить на зміну старому, але риси того старого частково зберігаються.

Тиждень перед Великим постом, це не лише прощання з цілою серією зимових свят, це у якомусь розумінні карнавалє — кінець м’яса (лат.). Навіть у тогочасній популярній приказці говорилось: «коли наступить Масниця 7-ма (пройде 7 тижнів після свята Різдва), то з’їсться навіть зі стріх солома». Деякі окремі ритуали, які зазвичай відбувалися на Масницю, мали вік більше ніж 2000 років.

Зі святом Стрітення, українці!

Христос Хрещається! В річці Йордані!

Християни східного обряду 19 січня святкують Хрещення Господнє або Богоявлення. Йдеться про хрещення Ісуса Христа в ріці Йордан, під час якого Христос об'являє себе як Месію і Спасителя.

Про це свідчить при Хрещенні, як каже Євангеліє, сам Отець Небесний голосом із неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі — моє уподобання» (Мр. 1, 11); свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього; свідчить також Іван Хреститель, вказуючи на Нього: «Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає» (Йо. 1, 29).



Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань, повідомляє Укрінформ.

Богоявлення - це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі - день самого Водохреща, або Йордан, і наступний день - Іоанна Хрестителя. На це свято згадується і прославляється Євангельська подія - хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителем.

Христос народився! Славімо Його!

Традиція колядування на українських землях панує з давніх давен. У колядках, щедрівках та засівалках українці звеличують Бога, радіють святам, бажають один одному добра, миру та злагоди. Коляда - це спосіб поділитися душевним теплом з близькими, а також зберегти культурні надбання предків та передати їх майбутнім поколінням.



Неймовірно добра і щира українська традиція співання колядок дійшла і до наших днів. Однак, різдвяні пісні різняться між собою за змістом та часом виконання.

Колядки прийнято співати саме на Різдво, 7 січня. У деяких регіонах України, наприклад на Покутті (Івано-Франківська область) та Буковині (Чернівецька область) вже на Святвечір, 6 січня, діти ходять колядувати. В інших куточках України співають колядки 7 та 8 січня. У різдвяних колядках прославляють Діву Марію та таїнство народження Божого Сина.

Натомість щедрівками, які співають 13 та 18 січня, прославляють господаря та його родину, бажають їм доброго, щедрого та успішного року.

"Добрий вечір тобі, пане господарю" можна вважати найбільш популярною та універсальною українською колядкою, адже виконується впродовж усіх різдвяних свят. Вона легка у виконанні, традиційно співається по всій Україні, підійде для скромних осель і великих залів.

"Добрий вечір тобі, пане господарю"

Є початок! Волинська єпархія ПЦУ офіційно вирішила святкувати Різдво 25 грудня

Цього року у Волинській єпархії ПЦУ ухвалили рішення святкувати Різдво і 25 грудня, і 7 січня, а весь цей період – з 25 грудня до 7 січня – вважати різдвяними святами.



Про це розповів митрополит Луцький і Волинський Михаїл, повідомляє волинський телеканал Перший, передає SYLA NEWS.

Прихожани Православної церкви України адресували лист владиці Михаїлу із пропозицією провести ще одне різдвяне богослужіння – 25 грудня.

Тоді митрополит із розумінням поставився до цієї ініціативи і повідомив, що “може благословити відправу різдвяного богослужіння 25 грудня”. При цьому він наголосив, що не йдеться про відміну святкування Різдва Христового 7 січня.