Мама
Саакашвілі здає квартири росіянам, режим Зеленського причетний до путчу
в Грузії, батько Арахамії воював на боці росії, Саакашвілі - успішний
проект спецслужб рф, а війна 08.08.08 - вистава і підготовка до
глобальної агресії москви, -
про це та інші теми розмовляю з моїм грузинським другом і колегою - Гіоргі Кутчава (вантаж. გიორგი კუჭავა). З відзнакою закінчив істфак Тбіліського держуніверситету ім. Джавахішвілі та журфак гуманітарних наук, випускник Дипломатичної Академії Грузії.
Працював у парламенті Грузії у комітеті із закордонних справ та комітеті з прав людини та нацменшин. 6 років працював в адміністрації президента Шеварднадзе референтом та аналітиком.
Викладав у Грузинському гуманітарно-економічному університеті та Дипломатичній академії Грузії, був науковим співробітником Інституту політології при АН Грузії.
Автор понад 20 наукових праць з нової історії Грузії та політології, в т.ч. кількох монографій та підручників для вищів.
- Гія, добрий вечір! Минулого разу ми в основному говорили про Саакашвілі та його зв'язки з кремлівською ОЗУ. За цей час багато витекло води, йде широкомасштабна війна росії проти України. Задам тобі питання, які цікавлять українських громадян:
- Почнемо з головного та парадоксального – влада та грузинсько-українські відносини.
Тебе я знаю, дай Бог пам'яті, років 15, дружу і з іншими картвелі. Ставлення вашого народу загалом до України та українців завжди було позитивне, можна сказати, братнє, а до росії ж, навпаки, насторожене. Після агресії 08.08.2008 навіть вороже. Як так сталося, що сьогоднішня влада Грузії зайняла, м'яко кажучи, нейтральну позицію до російсько-української війни, створила хаб для російських переселенців, допомагає чи заплющує очі на деякі факти обходу росією санкцій?
- Спробую здалеку. У Сакартвело пам'ятають та цінують допомогу України та добровольців з України у російсько-грузинській війні 1992-1993 років, в Абхазії. Щодо російської агресії 2008 року…
У 2001 році я був на нараді у президента Шеварднадзе. Було 6 осіб. Едуард Амвросійович сказав, що йому дзвонив В. Путін і попросив дати коридор ВС рф для заходу до тилу чеченським партизанам. Нагадаю, що до цього часу росія зуміла захопити майже всю Чечню, бійці Ічкерії були високо в горах, куди російські солдати не могли увійти.
Шеві, за його словами, відповів, що повинен порадитися. Шеварднадзе сказав, що він дасть коридор, якщо Грузія відновить конституційний контроль над Цхінвальським регіоном, т.зв. «Південна Осетія» і вимагатиме 2 райони в Абхазії – Гальський та Очамчирський. Президент відразу додав, що москва на даному етапі Абхазією не поступиться, але якщо в Цхінвальському регіоні вдасться відновити конституційний контроль, то він коридор дасть.
Якщо не помиляюся, один високопоставлений офіцер Генштабу сказав, що стратегічно росії вигідно поступитися двома районами в Абхазії, а не Цхінвальським регіоном, т.к. із т.зв. "Південній Осетії" росія завжди може загрожувати безпосередньо Тбілісі.
Після наради відбулася телефонна розмова, де Шеварднадзе сказав умови надання коридору. Путін сказав, що ні. Шеварднадзе відповів, «Тоді я не можу Вам дати коридор». На що путін у грубій формі відповів: «Ви про це пошкодуєте» і кинув слухавку.
Приблизно через місяць у Тбілісі та у всій східній Грузії відключилося світло, що спричинило масові заворушення з вимогою відставки Шеварднадзе. У російських ЗМІ вимагали порушити кримінальну справу проти Шеварднадзе, мовляв, під час перебування міністром закордонних справ СРСР той підписав угоду з тодішнім держсекретарем США Дж. Бейкуром, за якою спірна між СРСР і США економічна зона в Охотському морі була передана США.
Але на москві забули, що МЗС без схвалення Політбюро, Голови ради міністрів і президента, на свій страх і ризик таку угоду не підписало б.
У цей же час на москві, як стверджували, проїздом з Європи, перебував М. Саакашвілі, який у прямому ефірі телеканалу «Руставі-2» з московської студії Останкіно закликав громадян Грузії до національної непокори.
Невдовзі з'ясувалося, що лінії електропередач обстріляли з автоматів. 3 березня 2002 року у власному кабінеті двома пострілами в голову було вбито Секретаря Ради Нацбезпеки Нугзара Саджая, який був «сірим кардиналом» і президент Шеварднадзе без його згоди не приймав важливих рішень. Вбивство піднесли як самогубство. Через півтора роки Шеварднадзе пішов у відставку.
Говорячи про «революцію троянд». Російська пропаганда стверджує, що Саакашвілі та «революція троянд» - це американський проєкт.
Я з осені 2001 року стверджую, що Саакашвілі - успішний проект російських спецслужб. До речі, це нещодавно підтвердив і колишній голова розвідки України генерал Маломуж, який у 1980-х курирував від КДБ Київський університет та студента Саакашвілі.
У квітні 2003 року в російській «Незалежній газеті» була стаття «Спадкоємці», в якій спрогнозували, як прийде до влади Саакашвілі – протести у зв'язку з фальсифікацією виборів.
Посол США в Грузії у 2003 році Річард Майлз був категоричним проти відставки Шеварднадзе. У гіршому випадку, адміністрація США готова була заплющити очі на повторні вибори до Парламенту.
Вже пізніше, в одному з інтерв'ю, посол Майлз згадував, що під час зустрічі він прямо сказав Саакашвілі: якщо зараз Шеварднадзе піде, то й ти погано закінчиш.
Президент Шеварднадзе подав у відставку 23 листопада 2003 року після більш ніж двогодинної бесіди з тодішнім МЗС рф Івановим, який прилетів до Тбілісі з т.з. «миротворчою» місією. До слова, з аеропорту він прямо поїхав на мітинг опозиції, виступив із трибуни, потім мав тривалу бесіду з лідерами протестного руху – Зурабом Жванія, Ніно Бурджанадзе та Міхеілом Саакашвілі. Тільки потім він вирушив на зустріч із Шеварднадзе.
У 2013 році генерал Давид Тевзадзе, який був міністром оборони в уряді Шеварднадзе, в одному інтерв'ю згадував, що під час масових заворушень у листопаді 2003 року йому зателефонували з Генштабу рф і сказали: «Влада змінюється на Абхазію».
Вже після війни-2008 Саакашвілі якось проговорився, що путін повний контроль над Чечнею встановив завдяки йому. Після цих слів я згадав нараду у Шеварднадзе у 2001 році.
До речі, на ютубі є відеоролик, де Саакашвілі відкритим текстом говорить, що до «революції троянд» США не мають жодного відношення і дякує росії за те, що він мирним шляхом, без кровопролиття прийшов до влади.
Слід зазначити, що під ура-патріотичними гаслами Саакашвілі та його камарилья стали порушувати Дагомиські та інші угоди, за якою в зоні конфлікту мали бути лише поліцейські підрозділи без важкої техніки. Саакашвілі розформував поліцейські підрозділи, звинувативши їх у держзраді та колабораціонізмі із сепаратистами, ввів війська та важку техніку. Приблизно за місяць чи два до початку війни 2008 р. у Батумі спеціально прилетіла тодішній Держсекретар США Кондоліза Райз та просила Саакашвілі не провокувати путіна.
Але, наскільки я можу судити, Саакашвілі мав виконати свою частину обіцянки, дану москві. Мирно не міг передати росії//визнати «незалежність» Абхазії і т.зв. "Південної Осетії". Тому, я вважаю, та й не лише я, що війна-2008 – це вистава для світової спільноти. Думаю, москва прозондувала, як далеко може піти Захід у протистоянні новому російському імперіалізму.
Після початку повномасштабної агресії рф проти України, особливо після указу про часткову мобілізацію багато громадян рф, рятуючись від мобілізації, приїхали до Грузії. Прибічники Саакашвілі почали вимагати закриття кордону та не впускати громадян рф. Спочатку приїхали росіяни - IT-фахівці, які віддалено працювали на іноземні компанії і не могли отримувати зарплату, а після оголошення часткової мобілізації потік збільшився, люди призовного та мобілізаційного віку рятувалися від армії росії. Опозиція знову підняла крик, мовляв, чому приймаємо і т.д.
Я хочу поставити запитання громадянам України:
що краще, щоб цих людей мобілізували в армію рф і змушували вбивати українців, чи нехай вони відсиджуються в Грузії, або звідси вирушають далі?
І тут знову маю сказати про подвійні стандарти опозиції та особисто родини Саакашвілі. Сім'я та прихильники Саакашвілі на всіх підконтрольних їм медіа та у міжнародних ЗМІ закликають громадян Грузії не здавати в оренду квартири громадянам рф, а в магазинах їх не обслуговувати. З'ясовується, що мати Саакашвілі Гіулі Аласанія свої квартири здає саме громадянам росії, які втекли від мобілізації.
Зазначу, що за даними деяких грузинських ЗМІ, майно Гіулі Аласанія, тільки в Грузії, оцінюється в $170 млн. Вона також володіє нерухомістю в Україні. Родина Саакашвілі володіє власністю і США, і Монако.
Зазначу, що сім'я Георгія Вашадзе, лідера партії «Стратегія Агмашенебелі», володіє готелем, де жили громадяни рф, які втекли від мобілізації.
І ще: батько міністра в уряді Саакашвілі Елене Хоштарія, лідер партії "Дроа" (Час), отримував багатомільйонні перекази з росії.
Кілька слів про неї. Елене, вона ж Ляка Хоштарія, дочка Георгія Хоштарія – першого міністра закордонних справ незалежної Грузії. Але на посаді МЗС Г. Хоштарія пробув недовго. Президент Звіад Гамсахурдія його незабаром звільнив, заявивши, що той співпрацював із КДБ СРСР.
Після звільнення Георгій Хоштарія почав загравати з опозицією. Сама Елене Хоштарія випускниця двох бюджетних факультетів МГІМО. Коли грузинській громадськості стало відомо про багатомільйонні перекази з москви на ім'я її батька, вона не могла приховати роздратування і заявила, що це гонорари, які покладено її батькові, як спадкоємцю Симона Вірсаладзе.
Тобі нічого підозрілого не здається, що під час війни, коли росія під санкціями, один із лідерів опозиційної і, нібито антиросійської та прозахідної партії, отримує багатомільйонні переклади з росії?
За інформацією західних ЗМІ, під виглядом тих, що рятуються від мобілізації, приблизно 30% росіян є співробітниками спецслужб рф. Зрозуміло, що такі є і в Грузії.
З початком повномасштабної агресії росії деякі депутати від правлячої в Україні партії «Слуга народу» почали закликати владу Грузії відкрити другий фронт проти рф. Особливо на цьому наполягали колишні члени партії Януковича, які сьогодні в партії Зеленського.
Занадто активний у цьому питанні етнічний грузин, лідер фракції Давид Арахамія. Близько двох років тому до грузинських ЗМІ просочилася інформація, що під час війни в Абхазії батько Давида Арахамія воював на боці росії. Грузинській громадськості також відомо, що до початку вторгнення військ рф Д. Арахамія лобіював російський гральний бізнес в Україні, а після початку масштабної війни перед західними союзниками України лобіює зняття санкції з деяких російських олігархів – гаманців путіна.
Їм відкрито вторять і прихильники Саакашвілі. Спочатку закликали передати Україні Джавеліни, які перебувають в арсеналі ЗС Грузії та одну систему ППО, яку до війни 2008 р. передала Україна, а не під час війни, як це стверджує влада Зеленського та прихильники Саакашвілі.
Нагадаю, що одразу після війни-2008 Юлія Тимошенко вимагає провести розслідування, як деякі озброєння України опинилися в Грузії. У Раді було створено комісію, яка з'ясувала, що нам було передано застаріле/списане та негідне озброєння. Потім цю справу Тимошенко тихо зам'яла.
- Українці чудово пам'ятають, як Тимошенко з путіним публічно насміхалися з Саакашвілі, а потім ця ж Тимошенко (розслідувачі повідомляють її агентурний псевдонім Актриса), хитала антимосковську владу Петра Порошенка, допомагаючи Саакашвілі прорвати кордон...
- Так, ми також це пам'ятаємо. Щодо передачі Джавелінів. Російські окупаційні війська стоять за 40 км від Тбілісі. З Цхінвальського регіону, т.зв. «Південна Осетія», на відміну від Абхазії, в Україну не було перекинуто жодного танка чи іншої бронетехніки. До того ж, навіть якщо ці Джавеліни Грузія передала б Україні, то доставити їх можна було лише повітрям. Російська розвідка про це дізналася б ще до завантаження в літаки, а літак був би збитий над Чорним морем, або змусили б сісти на підконтрольне росії летовище, тобто. все озброєння виявилося б у руках ЗС рф.
Крім цього, я не виключаю, що в разі передачі Україні згаданих озброєнь, війська та бронетехніка рф через 30-40 хвилин були б на підступах Тбілісі та грузинській армії нічим було б знищувати російські танки.
Тобто, прихильники Саакашвілі готували ґрунт та «легітимне» виправдання кремлю чергової агресії проти Грузії.
Щодо того, що влада Грузії допомагає росії обходити санкції і Грузія, нібито стала «хабом» для переправи на росію підсанкційних товарів. Першою про це заявила служба зовнішньої розвідки України.
Нагадаю, що ключовою фігурою контррозвідки України є Георгій Лорткіпанідзе, який в уряді Саакашвілі був заступником міністра внутрішніх справ Вано Мерабішвілі. Саме ця служба, з подачі Лорткіпанідзе, озвучила, що Грузія нібито допомагає рф обходити санкції. На неодноразове прохання влади Грузії назвати хоча б один факт, влада Зеленського не змогла цього зробити і при цьому наполегливо повторювала, що уряд Грузії допомагає рф обходити санкції.
Минулого року до територіальних вод Грузії справді увійшов російський корабель, завантажений хлібом. Тоді прихильники Саакашвілі стверджували, що вантаж підсанкційний та нібито з Грузії на росію на цьому кораблі мають вивести санкційні товари. Внаслідок розслідування з'ясувалося, що за входом до Батумі цього корабля стояв лідер партії «Стратегія Агмашенебелі», теж нібито «уламок» партії Саакашвілі «ЕНД» Георгій Вашадзе, або як його прозвали Вашадзе-молодший. Старший Вашадзе - Григол Вашадзе, був міністром закордонних справ в уряді Саакашвілі і у свій час був головою ЕНД. Після того як стало про це відомо, прихильники Саакашвілі про цей корабель вмить забули.
Грузія в повному обсязі дотримується санкційного режиму. При цьому я не виключаю, що може щось проскочити. До речі, адже і у країн Заходу, щось так вислизає і через азіатські країни на росію потрапляють різні чіпи і ще щось для потреб ВПК рф. Але, при виявленні цих випадків, дірку зачиняють.
- Конституційний суд розгляне подання депутатів про імпічмент президента Грузії. Кому не догодила Зурабішвілі? Що насправді відбувається у вашому парламенті та уряді?
- Саломе Зурабішвілі на президентських виборах 2018 року балотувалася, як незалежний кандидат, якого підтримала правляча партія «Грузинська мрія». Головними претендентами були від партії Саакашвілі «Єдиний національний рух» Григол Вашадзе (міністр закордонних справ в уряді Саакашвілі) та «Європейська Грузія», що «відкололася» від «ЕНД», кандидатом був Давид Бакрадзе (глава парламенту Грузії за Саакашвілі). Підсумки першого туру були такими: 1) Зурабішвілі отримала 38,64% голосів; 2) Вашадзе – 37,73%; 3) Бакрадзе - 10,97%. Слід зазначити, що явка виборців була невисока.
Дехто запитував: чому так вийшло, що в першому турі Саломе Зурабішвілі не змогла здобути перемогу? Зазначу, що не всі у «Грузинській мрії» підтримали кандидатуру Зурабішвілі. Багато активістів «ГМ» хотіли бачити у кріслі Президента члена партії, тому більша їх частина або не прийшли на вибори, або голосували проти всіх. До цього треба додати, що до 2018 року частина електорату Грузії, яка раніше голосувала за «ГМ», була незадоволена деякими діями правлячої партії і ця частина або не пішла на вибори, або голосували за т.зв. кандидатів, що «не проходять». Але вже у 2 турі правляча партія мобілізувала своїх прихильників, на вибори прийшло багато людей, які голосували не стільки за Саломе Зурабішвілі, бо голосували проти Григола Вашадзе.
У самій «ГМ» деякі лідери від початку були негативно налаштовані проти Зурабішвілі. Хоча, і сама пані Президент досить жорстка людина і не задкує, що і дратує лідерів «ГМ». Взаємини між президентом Зурабішвілі та лідерами парламентської більшості завжди були натягнутими і між ними часто траплялася публічна суперечка.
Формальним приводом для запуску процедури імпічменту став неузгоджений з урядом візит до Європи. Але у мене виникає кілька питань. Навіть якщо Конституційний суд винесе вердикт, що Президент порушила Конституцію, правлячій партії не вистачає голосів для імпічменту. Зараз «ГМ» має 84 депутати, під зверненням до КС підписалися 80 депутатів, а для імпічменту необхідно 100 голосів. У правлячої партії не вистачає 16 голосів.
Деякі опозиційні партії кажуть, що не візьмуть участь у голосуванні щодо імпічменту, а деякі «уламки» партії Саакашвілі вимагають від Зурабішвілі помилування Саакашвілі. Деякі прихильники Саакашвілі кажуть, що не виключають, що низка депутатів «ГМ» може просто «купити».
Є також, поки що не підтверджена, на рівні чуток, інформація, що свій візит до Європи Зурабішвілі погодила із засновником «ГМ» та колишнім прем'єр-міністром, бізнесменом Бідзіною Іванішвілі. Хоча у грузинській пресі про це поки що не пишуть...
З усього я можу поки, що припустити, що процедуру імпічменту запустили для якоїсь гри, або щоб перекрити іншу інформацію, відвернути увагу ЗМІ та громадськості. Поки що більш конкретно сказати щось важко.
- Служба держбезпеки Грузії заявляє, що група осіб планує влаштувати "дестабілізацію та заворушення", кінцевою метою яких є зміна влади насильницьким шляхом. Говорять навіть про підготовку держперевороту з українським слідом... Що думаєш із цього приводу?
- Так, держбезпека заявила, що прихильники Саакашвілі та влада України готувала держпереворот у Грузії.
СДБ оголосила, що розкрито план дестабілізації обстановки. Причиною масових заворушень має стати відмова надання статусу Грузії - кандидата в ЄС.
З цією метою готуються підрозділи, на кшталт «Отпор», чи «Кмара»; що було у нас перед «революцією троянд» 2003 р., чи молодиків на українсько-польському кордоні.
У цей план включено службу розвідки України та заступника шефа розвідки України Георгія Лорткіпанідзе, який був 1-м заступником МВС Грузії під час перебування Саакашвілі. Колишній міністр МВС та екс-прем'єр Вано Мерабішвілі теж зараз в Україні.
Приблизно місяць тому Подоляк в одному з інтерв'ю, я його слухав, прямо казав, що Грузія за нинішньої влади не має набути статусу кандидата ЄС і влада України все зробить для цього. Відтак офіс Зеленського (який очолює людина з партії Януковича Єрмак) також включений у цей процес. З боку України це можна розцінити не лише як втручання у внутрішні справи Грузії, а й недружній крок щодо Грузії та її народу.
Я знаю, що й у самій Україні ставлення до Зеленського є неоднозначним. Частина громадян України вважає, і небезпідставно, що він став президентом за непрямої підтримки путіна. І в грузинських, і в українських ЗМІ під час президентських виборів говорили, що путін сказав: на кого хочете робіть ставку, аби вибори не виграв Порошенко.
Одразу після перемоги на виборах, диктатор путін порадив Зеленському повернути Саакашвілі громадянство України. Що Зеленський і зробив, призначивши його на посаду. Мабуть, у вдячність за розхитування позицій Порошенка.
Згадайте як Міхо незаконно перетнув кордон, точніше, прорвав оточення прикордонників та поліції.
Прихильники Саакашвілі у парламенті та поза ним, а також грузинська служба радіо «Свобода», контрольована прихильниками Саакашвілі, заяви служби безпеки назвали маренням. Хоча я так не вважаю.
За кілька місяців до «революції троянд», коли в пресу просочилася інформація про держпереворот, що готується, майбутні революціонери це категорично заперечували, а потім на одному з засідань Парламенту публічно заявили, що держміністр Автанділ Джорбенадзе готує путч, щоб стати президентом. Навіть подали заяву до Генпрокуратури та міністерства держбезпеки.
Слід зазначити, що у 1995-2003 роках посада державного міністра була приблизно майже як посада прем'єр-міністра. Але держміністр не був прем'єром, а главою уряду вважався Президент.
Гадаю, що шоумен у Києві якось пов'язаний із російськими спецслужбами.
Росія не може перемогти в Україні і путіну потрібна хоч якась перемога, хоч у чомусь. Прийшовши до влади, прихильники Саакашвілі почнуть війну, а в нас немає ППО, армія разом із призовниками 40 тис., авіації немає, мобілізаційний резерв менше 100 тис. осіб у кращому випадку, і це просто гарматне м'ясо, яке максимум за місяць буде розбите.
Москва давно хоче отримати кран на нафто-і газопроводах Баку-Тбілісі-Джейхан та Баку-Тбілісі-Супса.
З початку війни, коли президент Казахстану Токаєв, перебуваючи у Петербурзі, відмовився визнавати квазі держави, казахську нафту, що йшла через Новоросійськ, путін перекрив. Наразі весь цей транзит йде через Азербайджан та Грузію. Путін хоче його перекрити.
Про екс-генпрокурора Грузії Парцхаладзе, проти якого днями США ввели санкції, і який мешкає на рашці. Його в генпркуратуру привели за Саакашвілі, до того він працював у МВС Грузії і був головою тимчасового слідчого комітету при парламенті Грузії з енергетики. Багатьом, як у правлячій партії, так і серед прихильників Саакашвілі, на думку деяких експертів у Грузії, невигідно, мовляв, він багато знає про систему і, незважаючи на те, що відійшов від справ, зберігає певний, тіньовий вплив на прокуратуру та судову систему. На даному етапі я не можу судити, наскільки це правда чи ні. Але 20 числа міністерство юстиції запустило процес позбавлення Отара Парцхаладзе громадянства Грузії, т.к. він отримав громадянство рф.
- Саакашвілі зараз перебуває у грузинській в'язниці. Я не дуже добре пам'ятаю всі справи, пов'язані з ним. Але, як мені відомо, екс-президенту загрожує додатковий термін. Виправи, якщо я помиляюсь...
- Уточню. Саакашвілі не у тюремній камері, а у комфортній приватній клініці, щоправда, під конвоєм. Суд заочно засудив Саакашвілі до 6,5 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень під час перебування президентом, триває слідство у кількох справах, у тому числі й незаконне перетинання кордону.
І тут слід знову веде до горезвісного Георгія Лорткіпанідзе, який у вашій розвідці. Хочу висловити свою думку щодо незаконного перетину кордону і чому Саакашвілі восени 2021 року під час муніципальних виборів повернувся до Сакартвело. Хоча він чудово знав, що його затримають і відправлять за ґрати.
Незадовго до муніципальних виборів у Грузії Саакашвілі їздив до країн Європи, у тому числі й до Брюсселя зондувати ґрунт, чи підтримають європейські політики його повернення на батьківщину. Європейці йому у підтримці відмовили і прямо сказали, що у разі арешту за нього не ручатимуться. До того ж, і про це йому прямо сказали, що розпалювати внутрішньополітичну обстановку в Грузії не входить до інтересів країн ЄС.
З серпня 2021 року президент США Байден та деякі європейські лідери попереджали Зеленського, що росія готується до агресії, на що українська влада відмахувалась. Більше того, за наказом Зеленського (або його кардинала Єрмака) було розміновано Кримський перешийок та акваторію Маріуполя, що полегшило російським окупаційним силам захопити ці регіони.
У розсудливої людини виникає безліч питань: чому, незважаючи на численні попередження про агресію сусідньої держави, що готується, починають розмінування місць, ймовірного театру військових дій? Чи не були якісь сили в самій Україні зацікавлені у падінні держави? Я нічого не стверджую, я просто запитую.
Гадаю, може й помилково, що цілі повернення Саакашвілі були такими ж. Прихильники Саакашвілі не визнавали підсумки муніципальних виборів і розпочинали акції протесту. На одному з мітингів перед будівлею Парламенту раптом з'являється живий Саакашвілі, який мобілізував би своїх прихильників і вони спробували б, як і 2003 року, звинувативши владу у фальсифікації підсумків виборів, здійснити державний заколот.
З початком вторгнення росії в Україну, Саакашвілі почав би вести бойові дії проти московії на цхінвальському та абхазькому напрямках. Користуючись слабкістю та нечисленністю грузинської армії, відсутністю засобів ППО, берегової охорони, авіації тощо, росія приблизно за місяць змогла б окупувати всю Грузію.
Нагадаю, що москва давно мріє отримати сухопутний коридор до Вірменії, де розташована її військова база в Гюмрі. А в цей час сам Саакашвілі «геройські» втік би на Захід. Повторюю, це особисто моє припущення, і жоден аналітик у Грузії цього не говорив.
А чи не був це узгоджений план між Зеленським, Путіним та Саакашвілі?
У разі успішного держперевороту в Грузії, з подальшою окупацією Сакартвело, москва почала б торгуватися із Заходом – виводжу війська з України, але залишаюся в Грузії. Це моє припущення, і вважаю, що воно недалеко від істини.
- Як ти вважаєш, кремлю Міхо ще потрібний? Хоч десь – у Сакартвело, чи в Україні. Або Саакашвілі вже «бита карта», якщо так можна сказати…
- Прихильники Саакашвілі та найняті ними західні лобісти стверджують, що Саакашвілі «в'язень путіна». У нещодавньому звіті держдепа США наголошувалося, що матеріали про Саакашвілі публікують ті ЗМІ, які пов'язані з найнятими ним та його родиною лобістами.
Незважаючи на те, що Саакашвілі вже бита карта, російські спецслужби його можуть використовувати для дестабілізації ситуації в Грузії чи Україні. А може і ще десь. Адже його скрізь піарять як «борця з путінізмом» і дуже багато політиків та аналітиків, у тому числі й ті, яких я поважаю і зважаю на їхню думку, справді так і думають. Я вже не говорю про т.зв. «правильних росіян», на кшталт Марка Фейгіна, Юлії Латиніної та інших, які влаштовували мітинги на підтримку Саакашвілі.
- Ну, про Фейгіна я ще років 8 тому казав, що він агент ФСБ, після чого він від мене тікає, як ошпарений. А про Латиніну писав ще 10 років тому, що вона звичайна російська фашистка. Ну, чорт із ними.
Останні антиросійські акції в Сакартвело - пов'язані з круїзним лайнером чи з російськими піснями в ресторанах, виходять від простих грузинів, чи за ними стоять політичні сили, опозиція, наприклад?
- Акцію розпочали кілька рядових грузинів, але потім до них приєдналися прихильники Саакашвілі. Хоча більшість учасників протесту все ж таки непартійні.
- І насамкінець про війну. Як у Сакартвело сприймають російсько-українську війну, у якому відсотковому відношенні підтримують той чи інший бік? Чи ведуться у вас прогнози аналітиків і що вони кажуть?
– Приблизно понад 90% населення Сакартвело підтримує Україну. Хоча є й такі, що підтримують росію. Проте, таких менше 10%.
Активно працюють на росії і деякі грузини, що проживають на московії, які іноді приїжджають до Грузії. Це стосується не всіх. Про це наші ЗМІ та аналітики поки не говорять.
Активно пропагує рашизм Альт-Инфо та заснована ними нібито «консервативна» партія. Але вони не мають великого впливу. Доводиться боротися не лише з явно проросійськими, а й з нібито прозахідними. Саме вони й несуть найбільшу загрозу країні та суспільству.
- У складі ЗСУ воюють чимало грузинів. Дехто повертається у відпустку або після поранення на Батьківщину. Є трагічні історії, коли грузинські воїни гинуть від куль російських агресорів. Як їх у вас зустрічають, сприймають, реагують на бійців?
- Грузинських воїнів, що воюють у складі ЗСУ, у Грузії поважають, люди розуміють, що вони воюють не лише за свободу України, а й за свободу та територіальну цілісність Грузії. Багатьох загиблих в останню путь проводжали з усіма військовими почестями, були присутні і представники міністерства оборони Грузії.
- Дякую тобі, Гіє, за ґрунтовну бесіду. За вашу та нашу свободу!
- Слава Україні! Росія буде розбита. Я не сумніваюся, що розпад російської федерації, я маю на увазі рф в межах 1991 року, не за горами.
Першим, хто передбачив розпад пострадянської росії в 1993 році, був відомий совєцький, російський дисидент Владімір Буковський. На початку 2000-х років він уточнив, що рф розпадеться на 6-7 країн, за кількістю федеральних округів
А в грудні 2019 року розпад росії передбачила і Академія Наук рф. До слова, сценарій розпаду ерефії російських академіків ідентичний до сценарію Буковського.
Відомий англійський історик ХХ століття Арнольд Тоїнбі у своїй великій праці «Збагнення історії» назвав три чинники розпаду імперії:
1. Мілітаризація економіки;
2. Олігархізація економіки;
3. Агресивна зовнішня політика, захоплення території сусідніх держав та загроза суверенітету сусідніх країн з метою відновлення імперії.
А це не що інше, як анонія імперії, після чого зі смертю царя у випадку з рф - т.зв. «президента», настає колапс та повний розпад.
Як бачимо, всі ознаки швидкого розпаду російської імперії в наявності.
- Так і буде, Гія, росія розвалиться, а Україна з Грузією повернуться до своєї європейської родини вільних націй!
- Швидкої перемоги Українській армії над нашим спільним ворогом!
Розмовляв із Гією Кутчава Олег Леусенко
про це та інші теми розмовляю з моїм грузинським другом і колегою - Гіоргі Кутчава (вантаж. გიორგი კუჭავა). З відзнакою закінчив істфак Тбіліського держуніверситету ім. Джавахішвілі та журфак гуманітарних наук, випускник Дипломатичної Академії Грузії.
Працював у парламенті Грузії у комітеті із закордонних справ та комітеті з прав людини та нацменшин. 6 років працював в адміністрації президента Шеварднадзе референтом та аналітиком.
Викладав у Грузинському гуманітарно-економічному університеті та Дипломатичній академії Грузії, був науковим співробітником Інституту політології при АН Грузії.
Автор понад 20 наукових праць з нової історії Грузії та політології, в т.ч. кількох монографій та підручників для вищів.
- Гія, добрий вечір! Минулого разу ми в основному говорили про Саакашвілі та його зв'язки з кремлівською ОЗУ. За цей час багато витекло води, йде широкомасштабна війна росії проти України. Задам тобі питання, які цікавлять українських громадян:
- Почнемо з головного та парадоксального – влада та грузинсько-українські відносини.
Тебе я знаю, дай Бог пам'яті, років 15, дружу і з іншими картвелі. Ставлення вашого народу загалом до України та українців завжди було позитивне, можна сказати, братнє, а до росії ж, навпаки, насторожене. Після агресії 08.08.2008 навіть вороже. Як так сталося, що сьогоднішня влада Грузії зайняла, м'яко кажучи, нейтральну позицію до російсько-української війни, створила хаб для російських переселенців, допомагає чи заплющує очі на деякі факти обходу росією санкцій?
- Спробую здалеку. У Сакартвело пам'ятають та цінують допомогу України та добровольців з України у російсько-грузинській війні 1992-1993 років, в Абхазії. Щодо російської агресії 2008 року…
У 2001 році я був на нараді у президента Шеварднадзе. Було 6 осіб. Едуард Амвросійович сказав, що йому дзвонив В. Путін і попросив дати коридор ВС рф для заходу до тилу чеченським партизанам. Нагадаю, що до цього часу росія зуміла захопити майже всю Чечню, бійці Ічкерії були високо в горах, куди російські солдати не могли увійти.
Шеві, за його словами, відповів, що повинен порадитися. Шеварднадзе сказав, що він дасть коридор, якщо Грузія відновить конституційний контроль над Цхінвальським регіоном, т.зв. «Південна Осетія» і вимагатиме 2 райони в Абхазії – Гальський та Очамчирський. Президент відразу додав, що москва на даному етапі Абхазією не поступиться, але якщо в Цхінвальському регіоні вдасться відновити конституційний контроль, то він коридор дасть.
Якщо не помиляюся, один високопоставлений офіцер Генштабу сказав, що стратегічно росії вигідно поступитися двома районами в Абхазії, а не Цхінвальським регіоном, т.к. із т.зв. "Південній Осетії" росія завжди може загрожувати безпосередньо Тбілісі.
Після наради відбулася телефонна розмова, де Шеварднадзе сказав умови надання коридору. Путін сказав, що ні. Шеварднадзе відповів, «Тоді я не можу Вам дати коридор». На що путін у грубій формі відповів: «Ви про це пошкодуєте» і кинув слухавку.
Приблизно через місяць у Тбілісі та у всій східній Грузії відключилося світло, що спричинило масові заворушення з вимогою відставки Шеварднадзе. У російських ЗМІ вимагали порушити кримінальну справу проти Шеварднадзе, мовляв, під час перебування міністром закордонних справ СРСР той підписав угоду з тодішнім держсекретарем США Дж. Бейкуром, за якою спірна між СРСР і США економічна зона в Охотському морі була передана США.
Але на москві забули, що МЗС без схвалення Політбюро, Голови ради міністрів і президента, на свій страх і ризик таку угоду не підписало б.
У цей же час на москві, як стверджували, проїздом з Європи, перебував М. Саакашвілі, який у прямому ефірі телеканалу «Руставі-2» з московської студії Останкіно закликав громадян Грузії до національної непокори.
Невдовзі з'ясувалося, що лінії електропередач обстріляли з автоматів. 3 березня 2002 року у власному кабінеті двома пострілами в голову було вбито Секретаря Ради Нацбезпеки Нугзара Саджая, який був «сірим кардиналом» і президент Шеварднадзе без його згоди не приймав важливих рішень. Вбивство піднесли як самогубство. Через півтора роки Шеварднадзе пішов у відставку.
Говорячи про «революцію троянд». Російська пропаганда стверджує, що Саакашвілі та «революція троянд» - це американський проєкт.
Я з осені 2001 року стверджую, що Саакашвілі - успішний проект російських спецслужб. До речі, це нещодавно підтвердив і колишній голова розвідки України генерал Маломуж, який у 1980-х курирував від КДБ Київський університет та студента Саакашвілі.
У квітні 2003 року в російській «Незалежній газеті» була стаття «Спадкоємці», в якій спрогнозували, як прийде до влади Саакашвілі – протести у зв'язку з фальсифікацією виборів.
Посол США в Грузії у 2003 році Річард Майлз був категоричним проти відставки Шеварднадзе. У гіршому випадку, адміністрація США готова була заплющити очі на повторні вибори до Парламенту.
Вже пізніше, в одному з інтерв'ю, посол Майлз згадував, що під час зустрічі він прямо сказав Саакашвілі: якщо зараз Шеварднадзе піде, то й ти погано закінчиш.
Президент Шеварднадзе подав у відставку 23 листопада 2003 року після більш ніж двогодинної бесіди з тодішнім МЗС рф Івановим, який прилетів до Тбілісі з т.з. «миротворчою» місією. До слова, з аеропорту він прямо поїхав на мітинг опозиції, виступив із трибуни, потім мав тривалу бесіду з лідерами протестного руху – Зурабом Жванія, Ніно Бурджанадзе та Міхеілом Саакашвілі. Тільки потім він вирушив на зустріч із Шеварднадзе.
У 2013 році генерал Давид Тевзадзе, який був міністром оборони в уряді Шеварднадзе, в одному інтерв'ю згадував, що під час масових заворушень у листопаді 2003 року йому зателефонували з Генштабу рф і сказали: «Влада змінюється на Абхазію».
Вже після війни-2008 Саакашвілі якось проговорився, що путін повний контроль над Чечнею встановив завдяки йому. Після цих слів я згадав нараду у Шеварднадзе у 2001 році.
До речі, на ютубі є відеоролик, де Саакашвілі відкритим текстом говорить, що до «революції троянд» США не мають жодного відношення і дякує росії за те, що він мирним шляхом, без кровопролиття прийшов до влади.
Слід зазначити, що під ура-патріотичними гаслами Саакашвілі та його камарилья стали порушувати Дагомиські та інші угоди, за якою в зоні конфлікту мали бути лише поліцейські підрозділи без важкої техніки. Саакашвілі розформував поліцейські підрозділи, звинувативши їх у держзраді та колабораціонізмі із сепаратистами, ввів війська та важку техніку. Приблизно за місяць чи два до початку війни 2008 р. у Батумі спеціально прилетіла тодішній Держсекретар США Кондоліза Райз та просила Саакашвілі не провокувати путіна.
Але, наскільки я можу судити, Саакашвілі мав виконати свою частину обіцянки, дану москві. Мирно не міг передати росії//визнати «незалежність» Абхазії і т.зв. "Південної Осетії". Тому, я вважаю, та й не лише я, що війна-2008 – це вистава для світової спільноти. Думаю, москва прозондувала, як далеко може піти Захід у протистоянні новому російському імперіалізму.
Після початку повномасштабної агресії рф проти України, особливо після указу про часткову мобілізацію багато громадян рф, рятуючись від мобілізації, приїхали до Грузії. Прибічники Саакашвілі почали вимагати закриття кордону та не впускати громадян рф. Спочатку приїхали росіяни - IT-фахівці, які віддалено працювали на іноземні компанії і не могли отримувати зарплату, а після оголошення часткової мобілізації потік збільшився, люди призовного та мобілізаційного віку рятувалися від армії росії. Опозиція знову підняла крик, мовляв, чому приймаємо і т.д.
Я хочу поставити запитання громадянам України:
що краще, щоб цих людей мобілізували в армію рф і змушували вбивати українців, чи нехай вони відсиджуються в Грузії, або звідси вирушають далі?
І тут знову маю сказати про подвійні стандарти опозиції та особисто родини Саакашвілі. Сім'я та прихильники Саакашвілі на всіх підконтрольних їм медіа та у міжнародних ЗМІ закликають громадян Грузії не здавати в оренду квартири громадянам рф, а в магазинах їх не обслуговувати. З'ясовується, що мати Саакашвілі Гіулі Аласанія свої квартири здає саме громадянам росії, які втекли від мобілізації.
Зазначу, що за даними деяких грузинських ЗМІ, майно Гіулі Аласанія, тільки в Грузії, оцінюється в $170 млн. Вона також володіє нерухомістю в Україні. Родина Саакашвілі володіє власністю і США, і Монако.
Зазначу, що сім'я Георгія Вашадзе, лідера партії «Стратегія Агмашенебелі», володіє готелем, де жили громадяни рф, які втекли від мобілізації.
І ще: батько міністра в уряді Саакашвілі Елене Хоштарія, лідер партії "Дроа" (Час), отримував багатомільйонні перекази з росії.
Кілька слів про неї. Елене, вона ж Ляка Хоштарія, дочка Георгія Хоштарія – першого міністра закордонних справ незалежної Грузії. Але на посаді МЗС Г. Хоштарія пробув недовго. Президент Звіад Гамсахурдія його незабаром звільнив, заявивши, що той співпрацював із КДБ СРСР.
Після звільнення Георгій Хоштарія почав загравати з опозицією. Сама Елене Хоштарія випускниця двох бюджетних факультетів МГІМО. Коли грузинській громадськості стало відомо про багатомільйонні перекази з москви на ім'я її батька, вона не могла приховати роздратування і заявила, що це гонорари, які покладено її батькові, як спадкоємцю Симона Вірсаладзе.
Тобі нічого підозрілого не здається, що під час війни, коли росія під санкціями, один із лідерів опозиційної і, нібито антиросійської та прозахідної партії, отримує багатомільйонні переклади з росії?
За інформацією західних ЗМІ, під виглядом тих, що рятуються від мобілізації, приблизно 30% росіян є співробітниками спецслужб рф. Зрозуміло, що такі є і в Грузії.
З початком повномасштабної агресії росії деякі депутати від правлячої в Україні партії «Слуга народу» почали закликати владу Грузії відкрити другий фронт проти рф. Особливо на цьому наполягали колишні члени партії Януковича, які сьогодні в партії Зеленського.
Занадто активний у цьому питанні етнічний грузин, лідер фракції Давид Арахамія. Близько двох років тому до грузинських ЗМІ просочилася інформація, що під час війни в Абхазії батько Давида Арахамія воював на боці росії. Грузинській громадськості також відомо, що до початку вторгнення військ рф Д. Арахамія лобіював російський гральний бізнес в Україні, а після початку масштабної війни перед західними союзниками України лобіює зняття санкції з деяких російських олігархів – гаманців путіна.
Їм відкрито вторять і прихильники Саакашвілі. Спочатку закликали передати Україні Джавеліни, які перебувають в арсеналі ЗС Грузії та одну систему ППО, яку до війни 2008 р. передала Україна, а не під час війни, як це стверджує влада Зеленського та прихильники Саакашвілі.
Нагадаю, що одразу після війни-2008 Юлія Тимошенко вимагає провести розслідування, як деякі озброєння України опинилися в Грузії. У Раді було створено комісію, яка з'ясувала, що нам було передано застаріле/списане та негідне озброєння. Потім цю справу Тимошенко тихо зам'яла.
- Українці чудово пам'ятають, як Тимошенко з путіним публічно насміхалися з Саакашвілі, а потім ця ж Тимошенко (розслідувачі повідомляють її агентурний псевдонім Актриса), хитала антимосковську владу Петра Порошенка, допомагаючи Саакашвілі прорвати кордон...
- Так, ми також це пам'ятаємо. Щодо передачі Джавелінів. Російські окупаційні війська стоять за 40 км від Тбілісі. З Цхінвальського регіону, т.зв. «Південна Осетія», на відміну від Абхазії, в Україну не було перекинуто жодного танка чи іншої бронетехніки. До того ж, навіть якщо ці Джавеліни Грузія передала б Україні, то доставити їх можна було лише повітрям. Російська розвідка про це дізналася б ще до завантаження в літаки, а літак був би збитий над Чорним морем, або змусили б сісти на підконтрольне росії летовище, тобто. все озброєння виявилося б у руках ЗС рф.
Крім цього, я не виключаю, що в разі передачі Україні згаданих озброєнь, війська та бронетехніка рф через 30-40 хвилин були б на підступах Тбілісі та грузинській армії нічим було б знищувати російські танки.
Тобто, прихильники Саакашвілі готували ґрунт та «легітимне» виправдання кремлю чергової агресії проти Грузії.
Щодо того, що влада Грузії допомагає росії обходити санкції і Грузія, нібито стала «хабом» для переправи на росію підсанкційних товарів. Першою про це заявила служба зовнішньої розвідки України.
Нагадаю, що ключовою фігурою контррозвідки України є Георгій Лорткіпанідзе, який в уряді Саакашвілі був заступником міністра внутрішніх справ Вано Мерабішвілі. Саме ця служба, з подачі Лорткіпанідзе, озвучила, що Грузія нібито допомагає рф обходити санкції. На неодноразове прохання влади Грузії назвати хоча б один факт, влада Зеленського не змогла цього зробити і при цьому наполегливо повторювала, що уряд Грузії допомагає рф обходити санкції.
Минулого року до територіальних вод Грузії справді увійшов російський корабель, завантажений хлібом. Тоді прихильники Саакашвілі стверджували, що вантаж підсанкційний та нібито з Грузії на росію на цьому кораблі мають вивести санкційні товари. Внаслідок розслідування з'ясувалося, що за входом до Батумі цього корабля стояв лідер партії «Стратегія Агмашенебелі», теж нібито «уламок» партії Саакашвілі «ЕНД» Георгій Вашадзе, або як його прозвали Вашадзе-молодший. Старший Вашадзе - Григол Вашадзе, був міністром закордонних справ в уряді Саакашвілі і у свій час був головою ЕНД. Після того як стало про це відомо, прихильники Саакашвілі про цей корабель вмить забули.
Грузія в повному обсязі дотримується санкційного режиму. При цьому я не виключаю, що може щось проскочити. До речі, адже і у країн Заходу, щось так вислизає і через азіатські країни на росію потрапляють різні чіпи і ще щось для потреб ВПК рф. Але, при виявленні цих випадків, дірку зачиняють.
- Конституційний суд розгляне подання депутатів про імпічмент президента Грузії. Кому не догодила Зурабішвілі? Що насправді відбувається у вашому парламенті та уряді?
- Саломе Зурабішвілі на президентських виборах 2018 року балотувалася, як незалежний кандидат, якого підтримала правляча партія «Грузинська мрія». Головними претендентами були від партії Саакашвілі «Єдиний національний рух» Григол Вашадзе (міністр закордонних справ в уряді Саакашвілі) та «Європейська Грузія», що «відкололася» від «ЕНД», кандидатом був Давид Бакрадзе (глава парламенту Грузії за Саакашвілі). Підсумки першого туру були такими: 1) Зурабішвілі отримала 38,64% голосів; 2) Вашадзе – 37,73%; 3) Бакрадзе - 10,97%. Слід зазначити, що явка виборців була невисока.
Дехто запитував: чому так вийшло, що в першому турі Саломе Зурабішвілі не змогла здобути перемогу? Зазначу, що не всі у «Грузинській мрії» підтримали кандидатуру Зурабішвілі. Багато активістів «ГМ» хотіли бачити у кріслі Президента члена партії, тому більша їх частина або не прийшли на вибори, або голосували проти всіх. До цього треба додати, що до 2018 року частина електорату Грузії, яка раніше голосувала за «ГМ», була незадоволена деякими діями правлячої партії і ця частина або не пішла на вибори, або голосували за т.зв. кандидатів, що «не проходять». Але вже у 2 турі правляча партія мобілізувала своїх прихильників, на вибори прийшло багато людей, які голосували не стільки за Саломе Зурабішвілі, бо голосували проти Григола Вашадзе.
У самій «ГМ» деякі лідери від початку були негативно налаштовані проти Зурабішвілі. Хоча, і сама пані Президент досить жорстка людина і не задкує, що і дратує лідерів «ГМ». Взаємини між президентом Зурабішвілі та лідерами парламентської більшості завжди були натягнутими і між ними часто траплялася публічна суперечка.
Формальним приводом для запуску процедури імпічменту став неузгоджений з урядом візит до Європи. Але у мене виникає кілька питань. Навіть якщо Конституційний суд винесе вердикт, що Президент порушила Конституцію, правлячій партії не вистачає голосів для імпічменту. Зараз «ГМ» має 84 депутати, під зверненням до КС підписалися 80 депутатів, а для імпічменту необхідно 100 голосів. У правлячої партії не вистачає 16 голосів.
Деякі опозиційні партії кажуть, що не візьмуть участь у голосуванні щодо імпічменту, а деякі «уламки» партії Саакашвілі вимагають від Зурабішвілі помилування Саакашвілі. Деякі прихильники Саакашвілі кажуть, що не виключають, що низка депутатів «ГМ» може просто «купити».
Є також, поки що не підтверджена, на рівні чуток, інформація, що свій візит до Європи Зурабішвілі погодила із засновником «ГМ» та колишнім прем'єр-міністром, бізнесменом Бідзіною Іванішвілі. Хоча у грузинській пресі про це поки що не пишуть...
З усього я можу поки, що припустити, що процедуру імпічменту запустили для якоїсь гри, або щоб перекрити іншу інформацію, відвернути увагу ЗМІ та громадськості. Поки що більш конкретно сказати щось важко.
- Служба держбезпеки Грузії заявляє, що група осіб планує влаштувати "дестабілізацію та заворушення", кінцевою метою яких є зміна влади насильницьким шляхом. Говорять навіть про підготовку держперевороту з українським слідом... Що думаєш із цього приводу?
- Так, держбезпека заявила, що прихильники Саакашвілі та влада України готувала держпереворот у Грузії.
СДБ оголосила, що розкрито план дестабілізації обстановки. Причиною масових заворушень має стати відмова надання статусу Грузії - кандидата в ЄС.
З цією метою готуються підрозділи, на кшталт «Отпор», чи «Кмара»; що було у нас перед «революцією троянд» 2003 р., чи молодиків на українсько-польському кордоні.
У цей план включено службу розвідки України та заступника шефа розвідки України Георгія Лорткіпанідзе, який був 1-м заступником МВС Грузії під час перебування Саакашвілі. Колишній міністр МВС та екс-прем'єр Вано Мерабішвілі теж зараз в Україні.
Приблизно місяць тому Подоляк в одному з інтерв'ю, я його слухав, прямо казав, що Грузія за нинішньої влади не має набути статусу кандидата ЄС і влада України все зробить для цього. Відтак офіс Зеленського (який очолює людина з партії Януковича Єрмак) також включений у цей процес. З боку України це можна розцінити не лише як втручання у внутрішні справи Грузії, а й недружній крок щодо Грузії та її народу.
Я знаю, що й у самій Україні ставлення до Зеленського є неоднозначним. Частина громадян України вважає, і небезпідставно, що він став президентом за непрямої підтримки путіна. І в грузинських, і в українських ЗМІ під час президентських виборів говорили, що путін сказав: на кого хочете робіть ставку, аби вибори не виграв Порошенко.
Одразу після перемоги на виборах, диктатор путін порадив Зеленському повернути Саакашвілі громадянство України. Що Зеленський і зробив, призначивши його на посаду. Мабуть, у вдячність за розхитування позицій Порошенка.
Згадайте як Міхо незаконно перетнув кордон, точніше, прорвав оточення прикордонників та поліції.
Прихильники Саакашвілі у парламенті та поза ним, а також грузинська служба радіо «Свобода», контрольована прихильниками Саакашвілі, заяви служби безпеки назвали маренням. Хоча я так не вважаю.
За кілька місяців до «революції троянд», коли в пресу просочилася інформація про держпереворот, що готується, майбутні революціонери це категорично заперечували, а потім на одному з засідань Парламенту публічно заявили, що держміністр Автанділ Джорбенадзе готує путч, щоб стати президентом. Навіть подали заяву до Генпрокуратури та міністерства держбезпеки.
Слід зазначити, що у 1995-2003 роках посада державного міністра була приблизно майже як посада прем'єр-міністра. Але держміністр не був прем'єром, а главою уряду вважався Президент.
Гадаю, що шоумен у Києві якось пов'язаний із російськими спецслужбами.
Росія не може перемогти в Україні і путіну потрібна хоч якась перемога, хоч у чомусь. Прийшовши до влади, прихильники Саакашвілі почнуть війну, а в нас немає ППО, армія разом із призовниками 40 тис., авіації немає, мобілізаційний резерв менше 100 тис. осіб у кращому випадку, і це просто гарматне м'ясо, яке максимум за місяць буде розбите.
Москва давно хоче отримати кран на нафто-і газопроводах Баку-Тбілісі-Джейхан та Баку-Тбілісі-Супса.
З початку війни, коли президент Казахстану Токаєв, перебуваючи у Петербурзі, відмовився визнавати квазі держави, казахську нафту, що йшла через Новоросійськ, путін перекрив. Наразі весь цей транзит йде через Азербайджан та Грузію. Путін хоче його перекрити.
Про екс-генпрокурора Грузії Парцхаладзе, проти якого днями США ввели санкції, і який мешкає на рашці. Його в генпркуратуру привели за Саакашвілі, до того він працював у МВС Грузії і був головою тимчасового слідчого комітету при парламенті Грузії з енергетики. Багатьом, як у правлячій партії, так і серед прихильників Саакашвілі, на думку деяких експертів у Грузії, невигідно, мовляв, він багато знає про систему і, незважаючи на те, що відійшов від справ, зберігає певний, тіньовий вплив на прокуратуру та судову систему. На даному етапі я не можу судити, наскільки це правда чи ні. Але 20 числа міністерство юстиції запустило процес позбавлення Отара Парцхаладзе громадянства Грузії, т.к. він отримав громадянство рф.
- Саакашвілі зараз перебуває у грузинській в'язниці. Я не дуже добре пам'ятаю всі справи, пов'язані з ним. Але, як мені відомо, екс-президенту загрожує додатковий термін. Виправи, якщо я помиляюсь...
- Уточню. Саакашвілі не у тюремній камері, а у комфортній приватній клініці, щоправда, під конвоєм. Суд заочно засудив Саакашвілі до 6,5 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень під час перебування президентом, триває слідство у кількох справах, у тому числі й незаконне перетинання кордону.
І тут слід знову веде до горезвісного Георгія Лорткіпанідзе, який у вашій розвідці. Хочу висловити свою думку щодо незаконного перетину кордону і чому Саакашвілі восени 2021 року під час муніципальних виборів повернувся до Сакартвело. Хоча він чудово знав, що його затримають і відправлять за ґрати.
Незадовго до муніципальних виборів у Грузії Саакашвілі їздив до країн Європи, у тому числі й до Брюсселя зондувати ґрунт, чи підтримають європейські політики його повернення на батьківщину. Європейці йому у підтримці відмовили і прямо сказали, що у разі арешту за нього не ручатимуться. До того ж, і про це йому прямо сказали, що розпалювати внутрішньополітичну обстановку в Грузії не входить до інтересів країн ЄС.
З серпня 2021 року президент США Байден та деякі європейські лідери попереджали Зеленського, що росія готується до агресії, на що українська влада відмахувалась. Більше того, за наказом Зеленського (або його кардинала Єрмака) було розміновано Кримський перешийок та акваторію Маріуполя, що полегшило російським окупаційним силам захопити ці регіони.
У розсудливої людини виникає безліч питань: чому, незважаючи на численні попередження про агресію сусідньої держави, що готується, починають розмінування місць, ймовірного театру військових дій? Чи не були якісь сили в самій Україні зацікавлені у падінні держави? Я нічого не стверджую, я просто запитую.
Гадаю, може й помилково, що цілі повернення Саакашвілі були такими ж. Прихильники Саакашвілі не визнавали підсумки муніципальних виборів і розпочинали акції протесту. На одному з мітингів перед будівлею Парламенту раптом з'являється живий Саакашвілі, який мобілізував би своїх прихильників і вони спробували б, як і 2003 року, звинувативши владу у фальсифікації підсумків виборів, здійснити державний заколот.
З початком вторгнення росії в Україну, Саакашвілі почав би вести бойові дії проти московії на цхінвальському та абхазькому напрямках. Користуючись слабкістю та нечисленністю грузинської армії, відсутністю засобів ППО, берегової охорони, авіації тощо, росія приблизно за місяць змогла б окупувати всю Грузію.
Нагадаю, що москва давно мріє отримати сухопутний коридор до Вірменії, де розташована її військова база в Гюмрі. А в цей час сам Саакашвілі «геройські» втік би на Захід. Повторюю, це особисто моє припущення, і жоден аналітик у Грузії цього не говорив.
А чи не був це узгоджений план між Зеленським, Путіним та Саакашвілі?
У разі успішного держперевороту в Грузії, з подальшою окупацією Сакартвело, москва почала б торгуватися із Заходом – виводжу війська з України, але залишаюся в Грузії. Це моє припущення, і вважаю, що воно недалеко від істини.
- Як ти вважаєш, кремлю Міхо ще потрібний? Хоч десь – у Сакартвело, чи в Україні. Або Саакашвілі вже «бита карта», якщо так можна сказати…
- Прихильники Саакашвілі та найняті ними західні лобісти стверджують, що Саакашвілі «в'язень путіна». У нещодавньому звіті держдепа США наголошувалося, що матеріали про Саакашвілі публікують ті ЗМІ, які пов'язані з найнятими ним та його родиною лобістами.
Незважаючи на те, що Саакашвілі вже бита карта, російські спецслужби його можуть використовувати для дестабілізації ситуації в Грузії чи Україні. А може і ще десь. Адже його скрізь піарять як «борця з путінізмом» і дуже багато політиків та аналітиків, у тому числі й ті, яких я поважаю і зважаю на їхню думку, справді так і думають. Я вже не говорю про т.зв. «правильних росіян», на кшталт Марка Фейгіна, Юлії Латиніної та інших, які влаштовували мітинги на підтримку Саакашвілі.
- Ну, про Фейгіна я ще років 8 тому казав, що він агент ФСБ, після чого він від мене тікає, як ошпарений. А про Латиніну писав ще 10 років тому, що вона звичайна російська фашистка. Ну, чорт із ними.
Останні антиросійські акції в Сакартвело - пов'язані з круїзним лайнером чи з російськими піснями в ресторанах, виходять від простих грузинів, чи за ними стоять політичні сили, опозиція, наприклад?
- Акцію розпочали кілька рядових грузинів, але потім до них приєдналися прихильники Саакашвілі. Хоча більшість учасників протесту все ж таки непартійні.
- І насамкінець про війну. Як у Сакартвело сприймають російсько-українську війну, у якому відсотковому відношенні підтримують той чи інший бік? Чи ведуться у вас прогнози аналітиків і що вони кажуть?
– Приблизно понад 90% населення Сакартвело підтримує Україну. Хоча є й такі, що підтримують росію. Проте, таких менше 10%.
Активно працюють на росії і деякі грузини, що проживають на московії, які іноді приїжджають до Грузії. Це стосується не всіх. Про це наші ЗМІ та аналітики поки не говорять.
Активно пропагує рашизм Альт-Инфо та заснована ними нібито «консервативна» партія. Але вони не мають великого впливу. Доводиться боротися не лише з явно проросійськими, а й з нібито прозахідними. Саме вони й несуть найбільшу загрозу країні та суспільству.
- У складі ЗСУ воюють чимало грузинів. Дехто повертається у відпустку або після поранення на Батьківщину. Є трагічні історії, коли грузинські воїни гинуть від куль російських агресорів. Як їх у вас зустрічають, сприймають, реагують на бійців?
- Грузинських воїнів, що воюють у складі ЗСУ, у Грузії поважають, люди розуміють, що вони воюють не лише за свободу України, а й за свободу та територіальну цілісність Грузії. Багатьох загиблих в останню путь проводжали з усіма військовими почестями, були присутні і представники міністерства оборони Грузії.
- Дякую тобі, Гіє, за ґрунтовну бесіду. За вашу та нашу свободу!
- Слава Україні! Росія буде розбита. Я не сумніваюся, що розпад російської федерації, я маю на увазі рф в межах 1991 року, не за горами.
Першим, хто передбачив розпад пострадянської росії в 1993 році, був відомий совєцький, російський дисидент Владімір Буковський. На початку 2000-х років він уточнив, що рф розпадеться на 6-7 країн, за кількістю федеральних округів
А в грудні 2019 року розпад росії передбачила і Академія Наук рф. До слова, сценарій розпаду ерефії російських академіків ідентичний до сценарію Буковського.
Відомий англійський історик ХХ століття Арнольд Тоїнбі у своїй великій праці «Збагнення історії» назвав три чинники розпаду імперії:
1. Мілітаризація економіки;
2. Олігархізація економіки;
3. Агресивна зовнішня політика, захоплення території сусідніх держав та загроза суверенітету сусідніх країн з метою відновлення імперії.
А це не що інше, як анонія імперії, після чого зі смертю царя у випадку з рф - т.зв. «президента», настає колапс та повний розпад.
Як бачимо, всі ознаки швидкого розпаду російської імперії в наявності.
- Так і буде, Гія, росія розвалиться, а Україна з Грузією повернуться до своєї європейської родини вільних націй!
- Швидкої перемоги Українській армії над нашим спільним ворогом!
Розмовляв із Гією Кутчава Олег Леусенко
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар