Життя тимчасово окупованої Михайлівки (Запоріжжя)

Останні притомні люди тікають з гетто, їдуть через безліч блокпостів, останній -
Колотилівка - люди до неї йдуть кілометрами ногами, кажуть – "дорога життя", шлях усіяний речами, люди кидають навіть останні труси.
Хто не сподобався - ведуть у вагончик фільтрації ФСБ.
Знайомий звідти виповз, ноги-руки тряслися, вмикали електрошокер і т.д.
**
В єдиній, яка залишилася, школі дітей одягають у форму з літерою Z.
По селу шниряють наряди і відловлюють чоловіків, щоб всучити повістку на фронт.
Будеш опиратися – виб’ють зуби і погрожують підвалом. А ще і обшук влаштують з підкинутою коноплею.
**
Нарешті окупанти призначили вбивць колаборанта-гауляйтера Сушка (колишню тамаду села) – половина стрілочників з тих, хто вже нікому ніколи нічого не скаже, бо давно мертві.
Решта чотири з тих, кого 4 місяці тому викрали на підвали.
З’ясувалося, що відловлювали по відео, хто ходив на проукраїнські мітинги.

**
Людина проробила 30 років в лікарні, всі його знають, але він з принципу не взяв аусвайс. Хтів зробити рентген, всі ж свої, але без російського паспорта відмовились. Зайшов у ФАП, щоб ін’єкцію зробити, теж всі свої – без аусвайсу відмовили.
Каже, не жаліє, що трошки пожив в окупації – дізнався скільки покидьків поруч. Повернеться – "всіх особисто задушить".
Проте, колаборантам і сепарам клас!
Отримують подвійну зарплатню, подвійну пенсію, один кнур каже:
– Я прі расєє плітачку в сарає простєліл свіньям!
Правда, окопи риють москвичі, платять їм великі гроші, інде їм допомагають місцеві наркомани, бо більше працювати нема кому.
В ментовці, крім окупантів, працює все сміття району.